Випуск 5 «ПСИХОТРАВМУЮЧІ ФАКТОРИ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЙ» (ПРОДОВЖЕННЯ)

 

Доброго дня!

Спасибі за зворотній зв’язок всім, хто оцінив докладність і структурність матеріалу smile
До речі, дійсно — коментарі, питання і побажання можна писати прямо у відповідь на лист розсилки не заходячи на сайт.

Продовжуємо далі і сьогодні розглянемо ІНТЕНСИВНІСТЬ і ТРИВАЛІСТЬ впливу стресогенних факторів, які можуть будь-якої з розглянутих раніше факторів зробити джерелом психологічного стресу і посттравматичного стресового розладу. Втім, при достатній тривалості і інтенсивності впливу будь-який, навіть самий приємний і корисний фактор може стати причиною стресу і хвороби — бо «що занадто, то не здраво» …

 

ТРИВАЛІСТЬ знаходження в зоні активних бойових дій

У першу мить після початку стресової психотравмируючої події людина відчуває шок — 0 Работоспособностьрозгубленість, дезорієнтацію, у неї виникають гострі психоемоційні реакції — несвідомі, на рівні фізіології — її здатність до усвідомлених адекватних цілеспрямованих дій різко падає.

У цьому стані людина може перебувати довго, але не може перебувати вічно — незалежно від того припинився чи ні вплив стресорів — рано чи пізно проходить шок та емоції вщухають.

Після шоку — розгубленості і дезорієнтації — починається усвідомлення того, що відбувається, починається мобілізація фізичних і психічних сил

                        - Якщо горе відразу не вбило — значить ти його переживеш

Шок і гострі реакції на стрес можуть тривати від декількох хвилин до одного-двох, максимум трьох днів.
Далі, з мобілізацією внутрішніх ресурсів, підвищується працездатність і боєць включається в роботу — веде бій, зміцнює оборонні споруди, рятує поранених товаришів і постраждалих мирних жителів.

Якщо він продовжує перебувати в зоні бойових дій — вплив стресу продовжується — людина набуває бойовий досвід: стає досвідченим зрілим досвідченим воїном, підвищується його бойова майстерність, зростає впевненість в собі (інколи переходить в самовпевненість і нехтування небезпекою) — працездатність продовжує зростати.

Однак ніщо не може тривати вічно — через 30-40 днів бойових дій настає фаза психічного виснаження і працездатність бійців різко падає — через 50-60 днів активних бойових дій підрозділ стає повністю небоєспроможним. Виникають психічні порушення — депресія, психози — бійці втрачають адекватність, виплескуючи накопичену внутрішню негативну енергію назовні — на своїх товаришів по службі і командирів, або всередину — зростає схильність до суїциду.

Насправді не все так однозначно — і підвищення працездатності, і її збереження, і швидкість падіння залежить і від самої людини, і від всієї гами психотравмуючих чинників і ступеня їх впливу — безумовно абсолютно різними будуть наслідки для комірника або штабіста, які знаходяться в тилу і за кілька місяців можуть один-два рази потрапити під обстріл та для тих, хто провів на передовій декілька місяців під безперервним обстрілом — в донецькому аеропорту, пережив бої на Савур-Могилі, виходив з оточення під іловайськом.

Вони відчувають різний вплив і працездатність у них через 1-2 місяці участі в бойових діях буде різною. До речі, не факт, що у комірника до цього часу не з’являться всі ознаки ПТСР — пасивне проведення часу і відсутність фізичної активності сприяє розвитку внутрішніх страхів і інших психологічних проблем.

Залежно від характеру бойових дій в яких бере участь військовослужбовець, можна виділити такі чинники:

- рівень бойової активності конкретного військовослужбовця — кількість і тривалість бойових операцій, в яких він брав безпосередню участь і які супроводжувалися реальною загрозою для його життя;
значущість бойових дій, в яких брав участь військовослужбовець, для виконання більш масштабних бойових завдань;
рівень напруженості і характер бойових дій військовослужбовця — участь в бойових діях в умовах оточення, вихід з оточення під вогнем противника, бойові дії з противником, значно перевершує за чисельністю і озброєності, знаходження під масованим обстрілом;
- кількість бойових втрат в частині та в підрозділі, де проходив службу військовослужбовець, а також його особисте сприйняття їх доцільності та співвідношення з об’єктивними умовами бойової діяльності.

0 ІНТЕНСИВНІСТЬ та ТРИВАЛІСТЬ (2)

 

 

 

 

 

 

І звичайно ж, незалежно від усього розмаїття факторів психотравмуючого впливу, тривалості і інтенсивності їх дії, все залежить від людини — від особистих фізичних і психофізіологічних якостей військовослужбовця, рівнем і характером його мотивації, його психологічної і професійної готовністю до ведення бойових дій, розумінням і прийняттям їх значення, цілей і завдань.

 

На цьому сьогодні закінчимо

Якщо у вас є питання, можете їх задати нижче у коментарях на цій сторінці.

У наступному випуску розсилки ми продовжимо розгляд психотравмуючих чинників екстремальних ситуацій і розглянемо ГЛОБАЛЬНІСТЬ ВПЛИВУ психотравмуючих чинників екстремальної ситуації.

 

 




Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

СПАМ-фильтр *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>