Випуск 3 «ПСИХОТРАВМУЮЧІ ФАКТОРИ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЙ» (ПРОДОВЖЕННЯ)

Доброго дня!

Сьогодні мы розглянемо СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ТРАВМУЮЧІ ФАКТОРИ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЙ

Соціально-психологічні фактори є ще менш явними — вони не травмують наше тіло і нашу психіку безпосередньо, але тримають їх в постійній напрузі й тим самим посилюють стресс, знижують рівень адаптації та посилюють вплив інших травмуючих факторів.

Нерозуміння і неприйняття цілей бойових дій — безпосередньо впливає на мотивацію учасників.

В залежності від мотивації до бойових дій можна виділити три основних типи учасників

— патріоти-добровольці — вони знають і розуміють заради чого воюють, у них висока особиста внутрішня мотивація і тому вони можуть набагато легше переносити екстремальні несприятливі умови служби, обмеження й біль травм, у них високий поріг стресостійкості,

— найманці — для них основна мотивація — гроші, і коли небезпека для життя починає перевищувати цінність грошей їх мотивація стрімко падає,

— строковики й мобілізовані всупереч їх бажанням — значно більше схильні до психотравми — особливо, якщо вони призивалисяі із зони бойових дій та їх рідні і близькі підтримують бойовиків; сюди ж можна віднести частину командно-офіцерського складу, яка може підтримувати проросійські сили або займати пасивну позицію — в силу впливу антиукраїнської пропаганди і тривалого підриву престижу військової служби керівництвом країни.

Мотивація сама по собі не вберігає від виникнення посттравматичного стресового розладу і не знімає стрес, але вона підвищує стресостійкість та рівень адаптації — в усі часи воїни, що воюють за праве діло — за свою країну, проти іноземного агресора воювали набагато ефективніше, ніж насильно зігнані на поле бою підневільні раби чи найманці.

Нерозуміння, а тим більше неприйняття цілей бойових дій демотивує, загострює і підвищує психотравматичний вплив всіх факторів.
З іншого боку, для мотивованих учасників травмуючим фактором може бути підвищена відповідальність за свої дії.

Вона тримає людину в постійній напрузі

— якщо не я, то хто ?!
— я відповідаю за все і за всіх!
— я не можу відступити … проявити боягузтво … некомпетентність …

У нізькомотивованих ще одним сильним психологічним травмуючим фактором є неможливість змінити умови свого існування

— вони рахують дні / години / хвилини до заміни або ротації
— шукають найменшу можливість уникнути небезпеки,
— кожне ускладнення перетворюється для них у важкий тягар
— обстріл, напад, бій — викликають паніку.

Не маючи можливості змінити умови свого його існування, вони все глибше й глибше поринають у свій страх — навіть за відсутності реальної небезпеки.

Всі, або принаймі, більшість з нас важко переживають відсутність контактів з рідними та близькими - і самі комбатанти, і їх родичі.

Це важко — бути далеко одне від одного навіть в умовах мирного життя і посилюється багаторазово при усвідомленні, що рідним і близьким загрожує небезпека або що вони потерпають.

Часто дуже важко може переживатися втрата соціального статусу — роботи, бізнесу, майна — ще вчора ти був благополучним успішним бізнесменом, мав свій бізнес, свій будинок, підприємство — і раптом відразу нічого цього немає …

Неможливість задоволення біологічних і соціальних потреб — відсутність сексу, звичного способу життя, побутових умов, харчування, кола спілкування — неважливі при наявності високої мотивації участі в бойових діях, при неприйнятті цілей бойових дій стають потужним стресогенним самі по собі і підсилюють супутні фактори.

Бойові дії, війна викликають радикальний зсув морально-етичних цінностей індивіда — учасники опиняються перед необхідністю приймати рішення пов’язані з системою життєвих цінностей

— стріляти — не стріляти?
— кого рятувати в першу чергу?
— на скільки ризикувати? або сховатися і не висовуватися?
— хто винен? кого звинувачувати? — себе? сусіда? командира? владу?

Особиста поведінка під час бойових дій

Все те, що людина робить чи не робить під час війни, може переслідувати його дуже довго — після того, як все закінчилося, після того, як фізичні рани вже затягнулися, все вже забулося — все що ми зробили або могли зробити, але не зробили це може нас переслідувати все життя.
Почуття провини, сорому — може робити дуже сильний вплив на наше життя, на наше психічне і фізичне здоров’я.

Зміни морально-етичних і культуральних цінностей і відносин в оточенні

Під час бойових дій, війни, стихійного лиха, катастроф та інших екстремальних ситуаціях можливі зміни морально-етичних норм і культуральних цінностей в нашому ближньому і далекому оточенні — якась частина нашого оточення опускається, починає займатися мародерством і бандитизмом, проявляє жорстокість по відношенню до полонених і місцевого населення, що підтримує супротивника.
Це змушує людину якимось чином адаптуватися до нових етико-моральних реалій — ставати «як всі», приєднуватися до свого оточення або ставати білою вороною, чужаком, ізгоєм.

Безумовно це не може не відбиватися як на актуальному стані людини, так і в подальшому — на його адаптації до мирного життя.

0 СОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ

На цьому сьогодні закінчимо…

Якщо у вас є питання, можете їх задати в коментарях нижче на сторінці

У наступному випуску розсилки ми продовжимо розгляд психотравмуючих чинників екстремальних ситуацій і розглянемо ІНФОРМАЦІЙНІ психотравмуючі фактори екстремальних ситуацій.

 




Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

СПАМ-фильтр *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>