Випуск 2 — Яким буває стрес і що впливає на його протікання та наслідки

Як ми з’ясували в минулому випуску розсилки, в самому загальному вигляді

stres-ce

 

 

 

Зазвичай виділяють

  • бойовий стрес
  • фізіологічний стрес
  • психологічний стрес
  • професійний стрес
  • виробничий стрес
  • гормональний стрес
  • інформаційний стрес
  • соціальний стрес
  • фінансовий стрес

На мій погляд всі ці назви характеризують не стрес сам по собі, а стрес-фактори, що викликають стрес.

Якщо стрес — це реакція організму на вплив середовища, то ця реакція організму не може бути соціальною або інформаційною.
Ні бойовий, ні фізіологічний, ні будь-який інший стрес не характеризують ні реакції організму, ні протікання цих реакцій.
Ці назви не визначають ні протікання стресу як реакцій на ці події / стресові фактори, ні наслідки.

Так реакції бойового стресу будуть радикально відрізнятись навіть за тривалістю впливу стрес-фактора

  • при одиничному обстрілі на ВОП                        — години,
  • прорив з Іловайського котла                                — дні,
  • захист ДАПу                                                          — місяці,
  • або участь в бойових діях АТО                            — на протязі року-двох.

І звичайно буде різним протікання стресових реакцій при одиничному обстрілі і знаходженні у умовах постійної небезпеки протягом тривалого періоду.

Землетрус, повінь, інші стихійні лиха та проживання в екологічно шкідливих умовах протягом тривалого часу викликають різні за перебігом та наслідками психо-фізіологічні реакції.

Окремий інформаційний вплив — брехня, плітка, вкид компромату — і постійне знаходження у викривленому інформаційному полі викликають різне реагування і різні наслідки.

Ці загальноприйнятні назви різновидів стресу визначають лише якими специфічними факторами була викликана стресова реакція:

  • бойовий — екстремальними факторами бойової обстановки — небезпека, бойові дії, обстріли, тіла загиблих, поранення, полон…
  • фізіологічний — спека, холод, вібрація, спрага, голод…
  • психологічний — порушення особистісних границь, руйнування переконань, втрата близької людини…
  • інформаційний — відсутність, надмірність, суперечливість інформації…
  • соціальний — соціальні потрясіння …
  • фінансовий — банкрутство, фінансова криза…

Але вони не визначають характер протікання стресових реакцій, в них немає інформації щодо запобігання цим реакціям, полегшення протікання та запобігання небажаним наслідкам.

Крім зазначеного різноманіття специфічних стрес-факторів можна виділити загальні — які присутні у всіх зазначених видах стресу.
Саме ці фактори визначають характер протікання стресових реакцій — глибину та тривалість фаз стресу і його наслідки.

Загальні, глобальні фактори

  • раптовість
  • тривалість
  • інтенсивність.

Стресова подія може бути або раптовою, або тривалою — саме це визначає характер реагування на неї — протікання стресової реакції та її тривалість.

Раптова стресова подія — обстріл, теракт, розбійницький напад викликає класичне стресове реагування, що складається з чітко визначених фазraptovij-stres

  • сильний шок, збентеження,
  • адаптація — гостре психо-фізіологічне реагування,
  • виснаження,
  • психофізіологічне відновлення організму людини після    впливу стрес-фактору.

Якщо вплив стрес-фактору перевищує адаптаційні можливості людини, то відновлення не відбувається —  у людини може виникнути посттравматичний стресовий розлад.

При цьому протікання стадій виснаження і відновлення напряму не залежить від впливу стрес-фактору — вони є вторинними, похідними від психофізіологічних проявів на стадії шоку і гострого психофізіологічного реагування та визначаються їх інтенсивністю.

Бабця переходить вулицю по пішохідному переходу…
Водій вирішив пожартувати і прискорити її — різко посигналив.
Перша реакція — бабуся завмерла  — у неї підкосилися ноги, сумка випала з рук.
Далі оговталась — і можлива одна з трьох реакцій, притаманних всьому живому:
-  БИЙ-БІЖИ-ЗАВМРИ.
Якщо у бабці спрацює базова реакція «БИЙ», вона з розвороту вдарить своєю клюкою по капоту і вискаже все, що думає про водія, його машину і всю молодь, що не поважає старість…
Якщо у неї спрацює реакція «БІЖИ» — все закінчується добре — бабуся швиденько перебігає дорогу, добирається до найближчої лавочки, віддихується, тримаючись за серце… Її стан відновлюється і вона шкандибає додому — розповідати подругам про пригоду, що трапилась.
Якщо у неї спрацює реакція «ЗАВМРИ», то вона впадає в ступор прямо на дорозі і всім стає погано — водій розраховував, що бабця прискориться і не встиг зупинитись, в результаті ДТП з усіма витікаючи ми наслідками…
При цьому від стрес-фактору — несподіваного сигналу — залежить лише реагування. А вже від реагування бабусі на сигнал залежить протікання стадії виснаження, відновлення і наслідки пригоди.

 Тривала напружена психотравмуюча подія — війна, соціально-політична або фінансова криза викликає більш тривалу стресову реакцію по типу виснаження — як розряджається акумулятор без підзарядки.

vigoryannyaТут немає чітко визначеного шоку, немає надмірного психо-емоційного реагування — спочатку може бути деяке замішання, розгубленість.
Далі відбувається мобілізація наявних ресурсів — фізичних, психо-фізіологічних, емоційних, тощо.
Якщо стресова подія триває і можливості відновити ресурси немає, то починається їх виснаження, вигоряння ресурсів організму людини.
Зникає бажання до будь-якої діяльності, виникає апатія, депресивні стани, знижується імунітет, починають загострюватись хронічні захворювання.

Тобто, в залежності від тривалості впливу можна визначити
— стрес раптової екстремальної ситуації
— і стрес тривалого напруження.

Це як в притчі про жабенят і окріп:
   — Якщо жабу кинути в киплячу воду — вона вискочить.
Це раптова екстремальна ситуація — жаба можливо обпечеться, але є велика вірогідність, що з часом все ж відновиться і буде квакати далі.
   - Якщо жабу кинути в каструлю з холодною водою і поступово її нагрівати,
доводячи до кипіння, то жаба звариться так і не зрозумівши, що відбувається.

 Ще один глобальний фактор — інтенсивність впливу стрес-фактору — він характеризує інтенсивність протікання стресових реакцій та їх наслідки:
— якщо раптовість визначає наявність шоку та психо-фізіологічних і емоційних реакцій, то інтенсивність впливу стрес-факторів визначає глибину шоку і гостроту цих реакцій,
— тривалість напруження призводить до психо-фізіологічного та емоційного вигоряння, а інтенсивність впливу напружуючи факторів визначає ступінь вигорання та можливість відновлення.

Є ще один загальний фактор, що напряму впливає на наслідки стресової реакції — незалежно від того чи є це реакція на екстремальну подію, чи це вигоряння після тривалого напруження.

Це можливість адекватного відновлення після чи під час впливу стрес-фактору.

Якщо немає можливості відновлення, то не має значення який стрес-фактор впливає, немає значення його тривалість і інтенсивність — в будь-якому випадку стресова реакція не завершується і рано чи пізно переходить в постстресовий розлад.
Більше того, це може відбуватись навіть за відсутності впливу значимих стрес-факторів — при перебуванні в зоні комфорту, при звичайній зміні настрою під впливом поточних подій.

Є події, які підіймають наш настрій, є — такі що псують його.
Зазвичай, в нормальних умовах вони чергуються і відновлення нашого психоемоційного стану відбувається само по собі — без нашого усвідомленого впливу:
zona-komfortu-2Продзвонив будильник — настрій погіршився, випив філіжанку запашної кави —  настрій покращився, побачив дощ за вікном — погіршився, згадав очікувану примну подію, що має сьогодні відбутись — покращився, і так далі — громадський транспорт, начальник, робота, проект — успішний або не дуже, колеги, дружина, успіхи дітей …
Якщо позитивні і негативні зміни настрою передуються — все нормально — ми залишаємось в зоні комфорту.

zona-komforta-padaetАле, якщо нічого приємного не відбувається — ми не відновлюємось і наш психоемоційний стан поступово знижується, що з часом починає впливати на нашу фізіологію.
І от вже приємне, комфортне життя стає «нормальним»… нормальне — «непоганим»… непогане — «не гіршим ніж у інших»… не гірше ніж у інших — «буває гірше»…

 

Визначення цих загальних факторів, що викликають стрес та розуміння їх характеристик дозволяє змінювати характер протікання стресових реакцій, прискорювати вихід й відновлення та запобігати шкідливим наслідкам.

 

До наступних зустрічей!

З повагою,

Олександр Литвинов

7.01.2017


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

СПАМ-фильтр *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>